Шановний Голово, шановні народні депутати!
20 вересня минулого року Верховна Рада України прийняла постанову про створення Служби національної безпеки України. Тим самим було зроблено перами крок на шляху будівництва нової структури державної безпеки, завдання і діяльність якої відповідатимуть сучасному етапу становлення України як незалежної демократичної правової держави. Сьогодні на ваш розгляд вноситься проект Закону про Службу національної безпеки України, який покликаний закріпити правовий статус новостворюваної Служби.
Основу проекту склали положення Акта проголошення незалежності України, Декларації про державний суверенітет України, схваленої Верховною Радою Концепції нової Конституції республіки, а також загальновизнані міжнародно-правові акти щодо прав і свобод людини в демократичному суспільстві.
При підготовці законопроекту було враховано досвід правової регламентації діяльності спеціальних служб як у нас на Україні, в колишньому Союзі та за кордоном /наприклад, у США, Канаді, Франції, Польщі, ФРН та інших країнах/. Ми вважаємо, що метою цього закону повинно стати забезпечення надійного захисту конституційного ладу України, загальновизнаних прав людини, сприяння гармонізації відносин між державою, суспільством і громадянином, а також запобігання можливості використання самої Служби національної безпеки України в партійних, групових чи особистих інтересах.
Хочу підкреслити, що конче необхідно створити правовими засобами умови для ефективного захисту державної безпеки незалежної України. Але не менш важливо одночасно захистити її громадян від будь-яких зловживань спецслужби або її окремих працівників.
Вирішенню обох зазначених завдань, на нашу думку, сприятиме закріплення на законодавчому рівні обов’язків і прав Служби національної безпеки України, її органів і співробітників. При цьому передбачається суттєве звуження функцій і повноважень СНБ порівняно з колишнім КДБ УРСР, посилення організаційних і правових гарантій законності в її діяльності, зокрема, створення нового механізму контролю за нею, пристосованого до умов реального розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову.
Слід чітко визначити місце, яке займе Служба національне: безпеки з державному механізмі України. Спецслужба в усьому світі відносяться до виконавчої влади. Відповідно і у статті 1 законопроекту зафіксовано, що СНБ України — це спеціальний правоохоронний орган влади, який забезпечує державну безпеку України. Оскільки на чолі виконавчої влади стоїть Президент України, то саме йому належать основні повноваження щодо керівництва Службою національної безпеки нашої республіки /це статті 1, 9, 13, 14, 15, 28 та інші/.
Виходячи з принципу розподілу влади, Верховна Рада України хоч і не втручається безпосередньо в поточну діяльність СНБ, але вона приймає закони, що регламентують всі основні питання, пов’язані зі Службою національної безпеки, здійснює парламентський контроль за нею, зокрема, з точки зору дотримання чинного законодавства і забезпечення прав і свобод людини. Крім того, Голова Служби національної безпеки призначається Президентом України за погодженням з Верховною Радою /стаття 14/.
Вважаємо, що більш активно надалі зможуть контролювати СНБ України і суди шляхом розгляду скарг громадян на неправомірні дії посадових осіб і органів службу.
Особливістю законопроекту є те, що в ньому передбачені певні можливості контролю СНБ з боку суспільства поза рамками звичних державних структур. Тут важливу роль повинна виконувати так звана «четверта влада» — засоби масової інформації. Стаття 7 проекту прямо вказує, що в порядку, визначеному законодавством, громадськість через засоби масово і інформації інформується про діяльність Служби національної безпеки. Цією статтею, зокрема, заборонено встановлювати обмеження на інформацію щодо загального бюджету Служби національної безпеки /я підкреслюю — загального бюджету/, її компетенції та основних напрямів діяльності, а також випадків протиправних дій органів і співробітників СНБ України, якщо таке трапиться.
Це, зрозуміло, не перекреслює необхідності зберігати державну, військову і службову таємницю, дотримуватися конспірації там, де це дійсно зумовлюється інтересами суспільства і держави, а також не розголошувати відомості про особисте життя людини, щоб не завдати шкоди її честі і гідності.
Цей закон і всі інші закони, що стосуватимуться СНБ, будуть оголошені у звичайному порядку /тобто, ми відходимо від так званого закритого законодавства/, ари цьому Служба національної безпеки України, зрозуміло, буде приймати певні положення інструкції та інші нормативні акти, але з дуже суттєвим обмеженням з точки зелу секретності. Стаття 4 законопроекту, до речі, передбачає, що якщо нормативний акт СНБ встановлюватиме не передбачені законодавством додаткові повноваження органів і співробітників служби або антиконституційні обмеження прав і свобод людини, він не під лягатиме виконанню.
При розробці законопроекту в частині, яка стосується повноважень Служби, автори виходили з того, що в її функціях не повинно бути тотального, суто ідеологічного мі політичного нагляду чи контролю, як це мало місце в минулому.
Тим часом у зв’язку з надзвичайно динамічним розвитком соціально-політичної ситуації на Україні, її неоднозначністю майже щоденно до Служби національної безпеки звертаються не тільки народні депутати України, а й представники інших державних органів влада з питаннями про наявність інформації відносно зазначених проблем, їх офіційного трактування, аналізу розвитку подій та їх прогнозування на майбутнє. За минулий рік з подібними й іншими питаннями звернулося трохи більш трьох з половиною тисяч громадян.
Принципове значення має питання яро права, які необхідні Службі для ефективного забезпечення державної безпеки. Законопроект виходить з того, що кожне право, яке надається Службі національної безпеки, має містити в собі певний механізм, котрий блокував би можливість зловживання цим правом.
Поглянувши, наприклад, на статтю 25 проекту, можна помітити цілу низку умов і обмежень, які введені з цією саме метою, Так, право одержувати від інших установ і організацій необхідну інформацію /пункт 3/ обумовлюється наявністю письмового запиту керівника відповідного органу СНБ. Право доступу на територію і в службове приміщення /пункт 4/ передбачає наявність заздалегідь погодженого з адміністрацією або командуванням військової частини порядку реалізації цього права. Право направляти військовослужбовців СНБ України на постійну роботу на штатних посадах в інших установах, підприємствах і організаціях /пункт 11/ може бути використано лише за ініціативою керівників відповідних установ, підприємств і організацій.
Виходячи з результатів обговорення законопроекту про оперативно-розшукову діяльність, зрозуміло, що частину 2 статті 5 треба дати в такій редакції: «У виключних випадках з метою припинення та розкриття державних злочинів Служба національної безпеки України може тимчасово обмежувати окремі права і свободи особи у суворій відповідності з вимогами Закону про оперативно-розшукову діяльність». Тобто тільки так, як буде відрегульовано в законі про оперативно-розшукову діяльність.
Окремо хотів би зупинитися на питанні про позапартійність Служби національної безпеки.
Проект передбачає певні гарантії від можливого використання Служби національної безпеки в партійних чи групових інтересах. Заборона в Службі діяльності партій, рухів та інших громадських об’єднань, які переслідують політичні цілі, а також обмеження співробітників у праві на членство у таких об’єднаннях цілком відповідає вимогам міжнародно-правових актів.
Так, згідно зі статтею 22 Міжнародного пакту пре громадянські і політичні права /цитую/ «1. Кожна людина має право на свободу асоціації з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати в такі для захисту своїх інтересів. 2. Користування цим правом не підлягає ніяким обмеження, крім тих, які передбачені законом і які необхідні демократичному суспільстві в інтересах державної чи суспільної безпеки, суспільного порядку, охорони здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає введенню законних обмежень користування цим правом для осіб, які входять до складу Збройних сил і поліції».
Саме тому в статті 6 проекту закріплено, що на період служби чи роботи за трудовим договором членство співробітників СНБ у громадських об’єднаннях, які переслідують політичні цілі, припиняється.
На наш погляд, ефективна робота Служби національної безпеки України буде неможлива без надійного правового і соціального захисту її співробітників, а також осіб, які допомагають і сприяють СНБ в охороні безпеки України. Ці питання знайшли відображення у розділі УІ законопроекту.
При обговоренні поданого на ваш розгляд законопроекту вносились пропозиції включити до нього положення про нерозголошення відомостей, що стосуються особистих даних співробітників Служби чи окремих її підрозділів /таких, які ведуть, наприклад, роботу проти організованої злочинності чи працюють у розвідці/. Мається на увазі домашня адреса, телефони, відомості про сім’ю і таке інше.
Аналіз законодавчих актів та практичного досліду спецслужб іноземних держав свідчить про необхідність реалізації у законі таких пропозицій, які можна було б викласти у розгляді.
Завершує проект закону розділ про відповідальність за правопорушення у сфері діяльності Служби національної безпеки, положення якого зорієнтовані на чинні кримінальне, адміністративне та інші законодавства України.
До законопроекту додається проект постанови про порядки фінансування і матеріально-технічного забезпечення. Він відпрацьований Кабінетом міністрів і всіма тими, хто залучався до роботи над цим законопроектом.
Може виникнути одне запитання, на яке хотів би відразу дати відповідь. Мова йде про військові підрозділи Служби національної безпеки і про військові містечка.
Служба національної безпеки, як відомо, не має своїх військ і не збирається їх мати. В даному випадку мається на увазі наш вищий учбовий заклад, інститут. Для нього передбачається статус військової частини з відповідною атрибутикою: закрита територія, казарма і таке інше. Крім того, колишній військово-будівельний загін у Криму теж увійшов до Служби національної безпеки.
Співробітники створюваної Служби національної безпеки розраховують на те, що цей закон і положення про порядок фінансування та матеріально-технічного забезпечення після їх прийняття Верховною Радою України стануть тією правовою основою, без якої неможлива діяльність спецслужби у демократичній правовій державі, котрою має стати наша Україна.
І хочу звернутися до вас, шановні народні депутати, ось з яким проханням. Коли ви будете обговорювати цей законопроект, і особливо коли будете голосувати, врахуйте, ще на сьогоднішній день що єдиний нормативний акт у нашій державі, який регулюватиме діяльність Служби національної безпеки. На сьогодні Служба перебуває у досить делікатному юридичному і правовому становищі.
Дякую вам за увагу.
Електронний ресурс, Офіційний веб-сайт Верховної Ради України, база даних «Стенограми пленарних засідань», архів ВР першого скликання (1990–1994 рр.)
